4 Жовтня, 11:56
Вічна пам’ять Герою-земляку!55620

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна. Ще кілька років тому, ми не могли собі і уявити, що знову на нашу Батьківщину прийде війна. А на полі битви – боротимуться захисники, воїни. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України. Не залишились осторонь і наші земляки-прилучани, які є учасниками АТО. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато із наших земляків пішли на війну добровольцями. Їм болить те, що розривають на шматки нашу землю, вони відстоюють цілісність нашої держави, її волю, золоті українські жита і мир. Цей святий обов’язок виконують воїни-захисники незалежної України.

Сьогодні у невимовній скорботі знову все місто, кожен прилучанин, бо біда прийшла в наш спільний дім.

4 жовтня 2018 року у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського патріархату відбулася поминальна літія за загиблим Джевагою Сергієм Олександровичем. Прощання з Героєм-земляком відбулося на Соборній площі.

У цей скорботний час ми зібралися в серці нашого міста, щоб провести в останню путь громадянина України, прилучанина, захисника рідної держави Джевагу Сергія Олександровича.

Сотні прилучан прийшли схилили в скорботі голови перед світлою пам'яттю воїна-захисника України, її вірного сина Сергія й вшанували його хвилиною мовчання.

Закінчив свій короткий земний шлях Джевага Сергій Олександрович пройшовши його гідно, достойно, ставши для міста й усієї країни героєм, пам’ять про якого житиме в наших серцях. Герої не вмирають, вони стають ангелами небесного війська, яке з небес охороняє нас. Ми низько вклоняємося Вам, батьки, за сина, Вам, дружино, за чоловіка і Вам Олександре Сергійовичу за батька. Висловлюємо Вам найщиріші слова підтримки.

Герої не вмирають! Слава Україні! Героям слава!

ДЖЕВАГУ Сергія Олександровича поховали на “Алеї Героїв” (цвинтар Горова Білещина).

Біографія

Джевага Сергій Олександрович — солдат резерву Збройних сил України.

1988 року закінчив Прилуцьку ЗОШ № 2. Навчався у Київському Державному університеті телекомунікацій. З 1991 року — електромеханік Прилуцького центру електрозв'язку.

Після початку бойових дій пішов добровольцем. Командир мінометного розрахунку, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Ранком 29-го серпня 2014-го загинув під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла. Їхав у «Газелі» в складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського, зазнав смертельного поранення. Помер на руках побратима, загинув разом з «Бризом» та «Детройтом».

НагородиЗа особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни - нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015, посмертно).

У вересні 2018 року за результатами ДНК-екперстизи тіло Сергія Олександровича Джеваги ідентифікували.

Рекомендовані відео
Популярне відео